Що таке нова українська школа (для батьків першокласників)

Права та обов'язки батьків

Законодавчі акти, які регламентують участь батьків в освітньому процесі

Закон про освіту

Стаття 52. Категорії учасників освітнього процесу

1. Учасниками освітнього процесу є:

здобувачі освіти;

педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники;

батьки здобувачів освіти;

фізичні особи, які провадять освітню діяльність;

інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.

Стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.

2. Батьки здобувачів освіти мають право:

захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.

3. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).

4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.

5. Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).

Закон про загальну середню освіту

Стаття 3.Загальна середня освіта

Загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної
діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.

Стаття 6.Здобуття повної загальної середньої освіти

1. Громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, особливостей інтелектуального, соціального і фізичного розвитку особистості, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.

5.Відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, - на осіб, які їх замінюють.

Стаття 19.Учасники освітнього процесу

Учасниками освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є:

учні (вихованці);

керівники;

педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі;

батьки або особи, які їх замінюють.

Стаття 29.Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють

1.Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

вибирати  заклади загальної середньої освіти та форми навчання для неповнолітніх дітей;

обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладів загальної середньої освіти;

звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

захищати законні інтереси дітей.

2.Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної, рідної мови, до народних традицій і звичаїв;

виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

Сімейний Кодекс України

Ст. 141  Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі.

Ст. 150  Батьки зобов’язані:

1. Виховувати дитину в дусі поваги до прав інших людей, любові до свого народу;

2. Піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

3. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти; .

4. Поважати дитину. Забороняється будь-яка експлуатація дитини батьками, фізичні покарання та покарання, які принижують гідність дитини.

Ст. 152  Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю.

Ст. 157  Питання виховання дітей вирішуються спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні, то порядок визначається органом опіки та піклування. У випадку, якщо батьки не підкоряються рішенню органу опіки, то кожен з батьків має право звернутися в суд для вирішення суперечки.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ:

Кодекс про адміністративні правопорушення

ст. 184 ч. 1  Ухиляння батьків від виконання обов’язків по забезпеченню не­обхідних умов життя, навчання і виховання неповнолітніх дітей – попередження або штраф (1-3 неоподатковувані мінімуми).

ст. 184 ч. 2  Ті ж дії, скоєні повторно протягом року, після накладання покарання -штраф (від 2-4 неоподатковуваних мінімумів).

ст. 184 ч. 3  Якщо неповнолітній скоїв адміністративне правопорушення у віці від 14 до 16 років, на батьків накладається штраф (3-5 неоподатковуваних мінімумів громадян).

ст. 184 ч. 4  Скоєння неповнолітнім дій, що передбачені Кримінальним Ко­дексом, якщо він не досяг віку кримінальної відповідальності тягне за собою накладання штрафу на батьків (10-20 неоподатковуваних мінімумів). Всі штрафні санкції накладаються тільки в судовому порядку і сплачуються в банківських установах.Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства (ст. 155 Сімейного Кодексу).

Батьки не можуть відмовитися від своїх прав та обов’язків, вони можуть втратити їх у судовому порядку.

Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дітей,не забрали дитину з пологового будинку, жорстоко поводяться з дітьми, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва (ст. 164 Сімейного Кодексу). Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення батьківських прав (спи 47 Закону України «Про загальну середню освіту»).

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя і здоров’я дитини, орган опіки та піклування (виконком) або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини у її батьків (ст. 170 Сімейного Кодексу), Злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк (ст. 166 Кримінального Кодексу України). Але допускається поновлення у батьківських правах (спи 169 Сімейного Кодексу України), якщо батьки змінили поведінку, і поновлення в правах є в інтересах дітей.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

КОЛИ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПСИХОЛОГА?

• Якщо проблема не розв’язується тривалий час;
• Якщо Ви знаєте, як розв’язати проблему, але Вам все-таки потрібна допомога;
• Якщо Вас щось тривожить у поведінці дитини, але Ви не можете зрозуміти що;
• Якщо Вам здається, що малюк відстає в розвитку від своїх однолітків. Краще розставити всі крапки над «І» і не мучити дитину порівняннями з іншими дітьми;
• Якщо у Вас є сімейні проблеми, і це відбивається на дитині.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ ДОШКІЛЬНИКА:

Щоб ваша дитина з радістю пішла в перший клас і був підготовленою до навчання в школі, щоб його навчання було успішним і продуктивним, прислухайтеся до наступних рекомендацій психологів і педагогів.

• Не будьте занадто вимогливі до дитини.
• Дитина має право на помилку, адже помилятися властиво всім людям, в тому числі і дорослим.
• Слідкуйте, щоб навантаження не була для дитини надмірним.
• Якщо ви бачите, що у дитини є проблеми, то не бійтеся звертатися за допомогою до фахівців: логопеда, психолога і т. д.
• Навчання повинно гармонійно поєднуватися з відпочинком, тому влаштовуйте дитині невеликі свята і сюрпризи, наприклад, рушайте в вихідні дні в цирк, музей, парк, прогулянки на природу і т. д.
• Слідкуйте за розпорядком дня, щоб дитина прокидалась і лягала спати в один і той же час, щоб він досить часу проводив на свіжому повітрі, щоб його сон був спокійним і повноцінним. Виключіть перед сном рухливі ігри та іншу активну діяльність. Доброю і корисною сімейною традицією може стати читання книги всією сім'єю перед сном.
• Харчування має бути збалансованим, не рекомендуються переїдання.
• Спостерігайте, як дитина реагує на різні ситуації, як висловлює свої емоції, як себе веде в громадських місцях. Дитина шести-семи років повинна управляти своїми бажаннями і адекватно виражати свої емоції, розуміти, що не завжди все буде відбуватися так, як цього хоче вона. Слід приділити особливу увагу дитині, якщо вона в дошкільному віці може прилюдно влаштувати скандал в магазині, якщо ви йому щось не купуєте, якщо він агресивно реагує на свій програш у грі і т. д.
• Забезпечте для домашніх занять дитині всі необхідні матеріали, щоб в будь-який час він міг взяти пластилін і почати ліпити, взяти альбом і фарби і малювати і т. д. Для матеріалів відведіть окреме місце, щоб дитина самостійно ними розпоряджалась і тримала їх у порядку .
• Якщо дитина втомилася займатися, не виконавши завдання, то не наполягайте, дайте йому кілька хвилин на відпочинок, а потім поверніться до виконання завдання. Але все-таки поступово привчайте дитину, щоб він протягом п'ятнадцяти-двадцяти хвилин міг займатися однією справою, не відволікаючись.
• Якщо дитина відмовляється виконувати завдання, то спробуйте знайти спосіб, щоб зацікавити його. Для цього використовуйте свою фантазію, не бійтеся придумувати щось цікаве, але ні в якому разі не лякайте дитину, що позбавите його солодощів, що не пустите його гуляти і т. п. Будьте терплячі до примх вашого нехочухи.
• Забезпечте дитині розвиваючий простір, тобто прагніть, щоб вашого малюка оточувало якомога менше непотрібних речей, ігор, предметів.
• Розповідайте дитині, як ви вчилися в школі, як ви пішли в перший клас, переглядайте разом свої шкільні фотографії.
• Формуйте у дитини позитивне ставлення до школи, що у нього там буде багато друзів, там дуже цікаво, вчителі дуже хороші і добрі. Не можна лякати його двійками, покаранням за погану поведінку і т. д.
• Зверніть увагу, чи знає і використовує ваша дитина «чарівні» слова: здрастуйте, до побачення, вибачте, спасибі і т. п. Якщо ні, то, можливо, цих слів не має в вашому лексиконі. Краще за все не віддавати дитині команди: принеси те, зроби це, поклади на місце, - а перетворити їх у ввічливі прохання. Відомо, що діти копіюють поведінку, манеру говорити своїх батьків. Якщо ви використовуєте при дитині ненормативну лексику, якщо ви грубі один з одним, то не дивуйтеся, якщо вчителі будуть скаржитися, що ваша дитина в школі матюкається, б'ється, чіпляється до інших дітей.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

• Оптимальною для першокласників вважається тривалість сну -12 годин на добу, для дітей середніх класів - до 9,5-10 годин, необхідно пам'ятати, що під час сну організм не тільки відпочиває. В цей час йде активна обробка інформації, отриманої під час активної діяльності. Цей складний і важкий процес відбувається тільки в тому випадку, коли сон спокійний, безперервний, повноцінний. Для того, щоб швидко заснути, необхідно лягати завжди в один і той же час. Прокидатися потрібно не пізніше семи годин, навіть коли уроки в школі йдуть у другу зміну.
• Встановлено, що працездатність школяра залежить від закону ритмічних коливань і протягом дня змінюється. Найвищий рівень з 8 до 11 години. Потім вона потроху падає, щохвилини знижується до 14 години. У другій половині дня починається новий підйом, і до 18-19 годин працездатність залишається високою. Тому школярам, ​​які навчаються у другу зміну, необхідно сідати за книжки вже через годину після школи або після обіду.
• Починати уроки потрібно з предметів середньої складності. Якийсь час піде на період спрацьованості. Потім потрібно братися за більш важкі предмети, а легкі робити в останню чергу. Який предмет вважати важким - повинен вирішувати кожен по-своєму.
• Після кожних 40-50 хвилин занять необхідно робити 10-хвилинні перерви, під час яких найкраще зробити кілька гімнастичних вправ або легку домашню роботу. Щоб робота була більш ефективна, слід сідати за уроки в один і той же час.
• У раціоні дитини необхідна присутність:

- За дві години до сну салат: яблуко, морква, капуста, зелень, рослинне масло. Випити за 30 хвилин до сну стакан теплого молока;

- Вранці на сніданок фруктовий салат: яблуко, морква, родзинки, горіхи, лимон, мандарин, банан, чай з шипшиною.

Як правильно організувати виконання домашніх завдань?

• Не дозволяйте всю роботу перекладати на ваші плечі, інакше пропаде головна мета домашніх завдань - самостійне їх виконання.
• Навчіть користуватися розкладом уроків і правильно викладати необхідні підручники та приладдя на столі.
• Привчіть дитину виконувати завдання спочатку в чернетці та самостійно долати всі труднощі.
• При перевірці виконаного не поспішайте відразу все виправити, нехай дитина піде і подумає ще раз. Підказки робіть в самих крайніх випадках. Чи не нав'язуйте свою допомогу. Даруйте дитині радість власних перемог.
• Для виховання організованості деяким дітям рекомендується вказувати годинник і засікати час.
• Навчіть дитину самостійно збирати портфель, але не забувайте потім проконтролювати.

Як дізнатися про досягнення дитини, якщо вчителька поки ще не виставляє оцінок?

Успіхи в навчальній діяльності досягаються не відразу, і, щоб не відбити у дітей бажання вчитися, працювати на уроках, вчителі відмовляються від негативних оцінок. Діти сприймають словесну оцінку своєї діяльності: похвалу, підбадьорювання, напуття. А батьки дізнаються про свою дитину від вчителя: з характеристики або за результатами тестування.

Що робити, якщо ваша дитина не хоче йти в школу?

За даними психологів, приблизно 10% дітей не хочуть йти в школу, тому що чули про неї несхвальні висловлювання дорослих; близько 8% отримали негативний настрій від старших дітей. Малюки вірять в усе без доказів, тому дуже важливо, щоб майбутній першокласник отримував позитивну інформацію про школу від близьких людей. Друга причина - якщо дитина "не награлась", але його психіка дуже пластична, і, прийшовши в клас, він скоро почне відчувати задоволення від процесу навчання.

Іноді для вирішення цієї проблеми досить дати зрозуміти дитині, що навчання в школі - це обов'язок кожної сучасної людини, і від дотримання цих обов'язків буде залежати ставлення до неї оточуючих.

Але не примушуйте малюка заздалегідь любити те, що він ще не пізнав.

Як визначити, чи готова дитина до школи?

Не існує чіткого переліку того, що повинна знати і вміти дитина до моменту надходження в школу. Держава зобов'язується організувати навчання дітей незалежно від їх здоров'я або ступеня готовності. Тому слід говорити лише про наявність ознак готовності до шкільного навчання.

• Дитина повинна бути фізично готовою до цієї досить важкої в розумовому і фізичному плані роботи. Тому консультації у медиків - це обов'язковий етап підготовки до школи. Адже наявність у дошкільника гострих і хронічних захворювань або недорозвинення функціональних систем вимагає для нього специфічних умов.
• Соціальна готовність - прояв активності в спілкуванні, допитливості, живого інтересу до всього навколишнього. Надмірна боязкість, байдужість можуть ускладнити процес адаптації до школи і вимагають уважного ставлення з боку батьків і вчителів.
• Інтелектуальна готовність - володіння певною системою знань і умінь. Тут важливо пам'ятати: орієнтація на тести не повинна затуляти особистість і індивідуальність дитини. Не перестарайтеся - надмірно обізнана дитина зможе швидко втратити свій пізнавальний інтерес до школи.
• Бажання вчитися - найважливіший критерій. Підтримуйте інтерес дитини і ні в якому разі не залякуйте майбутніх першокласників.

Рекомендації щодо спільного виконання домашніх завдань молодших школярів.

Домашні завдання молодших школярів по способах виконання можна розділити на наступні основні види: письмові, текстові, математичні, мнемонічні.

До письмових завдань віднесемо переписування вправи або розв'язок задачі в зошит. Причому слід відокремити почерк від безпосереднього вирішення. Процес письма сам по собі є досить трудомістким для молодшого школяра. Його відчуття можна порівняти з відчуттями людини, який пише ручкою, що постійно міняє свою довжину. Процес письма вимагає від школяра безперервного пристосування, і тому дитина не може довго займатися письмовою роботою, а значить, кількість виконаних вправ не покращує якості почерку.

Батьки можуть сприяти поліпшенню почерку дитини:

• Заглядаючи в зошити школяра, кожен раз знаходите красиво написані літери, рядки, сторінки і хваліть за них.
• Працювати над красою почерку можна, поклавши кальку на сторінки прописів і обводячи букви.
• Не змушуйте писати дитини безвідривним почерком, якщо бачите, що це йому складно. Нехай він після написання кожної літери відриває ручку від листа, такий спосіб істотно полегшить дитині процес письма.
• Під час виконання завдань, де письмо виконує другорядну роль, ніколи не критикуйте якість почерку дитини.

До текстових завдань можна віднести завдання прочитати і переказати текст. Буває, що молодші школярі при вигляді великого, на їхню думку, тексту взагалі відмовляються його читати. Особливо часто це трапляється з дітьми, у яких недостатня техніка читання і, як наслідок, нелюбов до предмета. Причинами негативного ставлення до читання можуть бути труднощі оволодіння навичкою читання, низькі оцінки за читання, відсутність сімейної традиції інтересу до книг і т. д. Молодший шкільний вік надає батькам ще один шанс прищепити любов до читання. Ті діти, які багато читають, як правило, мають менше проблем в школі. Що ж можуть зробити батьки, щоб зацікавити молодшого школяра книгою? Перш за все, слід пам'ятати про значний вплив сімейної атмосфери на формування прагнень людини. Якщо в будинку багато книг, якщо в родині прийнято читати і обговорювати прочитане, швидше за все, і дитина буде небайдужий до книг. Можна ввести в сімейний уклад читання вголос.                                                                Іноді батьки, зрозумівши, що дитина навчилася читати, кажуть. "Ось і читай тепер сам". При цьому дорослі не беруть до уваги, що навіть для швидкочитаючих дітей процес читання представляє достатні труднощі. Коли дитина читає вголос, вона намагається читати голосно, чітко, виразно, швидко. На те, щоб розуміти весь зміст прочитаного, залишається не так багато сил. А на те, щоб отримувати задоволення від цього, і зовсім не залишається. Тому процес читання тісно пов'язується в поданні школяра з неприємними емоціями, і любов до книг зникає без сліду.

Щоб зберегти тліючий вогник інтересу до читання, потрібно продовжувати дитині читати вголос ті книги, які залучають його своїм сюжетом, барвистим оформленням, сучасними чи героїчними персонажами. При цьому батькам не можна забувати про найважливішій задачі молодшого шкільного віку - поліпшення техніки читання. У школі не приділяється належної уваги цій проблемі, хоча хороша шкільна успішність неможлива без високої техніки читання.

Щоб навчити свою дитину швидкого й легкого читання.

• Зробіть читання для дитини необхідним в житті навиком. Залишайте йому короткі записки, пишіть листи, складайте різні списки: продуктів, які треба купити, речей, які треба взяти в похід, книг, які треба прочитати.
• Організуйте будинку перегляди діафільмів. Старенький діапроектор - хороший помічник у цій справі. Повільна зміна кадрів, короткі підписи, зручні для читання, - все, що потрібно для підтримки в освоєнні техніки читання.
• Пропонуйте дитині текст для читання тільки тоді, коли ви йому його вже прочитали. Читати знайомий текст школяреві набагато легше і цікавіше (!), Ніж зовсім незнайомий. Радість впізнавання того, що читаєш, - прекрасна помічниця в процесі поліпшення техніки читання.
• Використовуйте прийом паралельного читання: дорослий читає текст вголос, а дитина слідом за ним - про себе, водячи пальчиком по рядках. Таким чином усувається ситуації перевірки і оцінки якості дитячого читання з супутніми їм тривогою, скутістю, напругою.
• Цікавий прийом для тренування навичок читання "Секретний лист". Їм із задоволенням займаються навіть ті діти, які з огидою ставляться до читання. На великому аркуші паперу дорослий пише якесь слово великими літерами за допомогою білої свічки. Зрозуміло, що написане вами не буде видно на білому аркуші. Тепер дитині пропонується зафарбувати різними кольорами за допомогою фарб і пензля весь лист так, щоб не залишилося незафарбовані місця. Той момент, коли несподівано на кольоровому тлі з'являються білі букви, незмінно висвітлюється почуттям радісної подиву дитини. Так процес читання і приємні емоції міцно зв'язуються в поданні школяра, а прочитані таким незвичайним способом слова добре запам'ятовуються.
• Влаштовуйте для своєї родини різні ігри в слова і букви. Така захоплююча тренування допоможе дитині легко орієнтуватися в просторі букв і слів, швидко прочитувати знайомі слова, поповнювати багаж слів, в кінцевому підсумку поліпшити техніку читання.

Набагато легше готувати текстові домашні завдання не тільки тим школярам, ​​у яких висока техніка читання, а й тим, хто знає певні прийоми роботи з текстами. Нижче ми наводимо деякі з цих прийомів, щоб ви могли допомогти дитині опанувати ними. Ваша допомога може тривати до тих пір, поки він не відчує переваги їх використання і не звикне до них.

1. Для засвоєння тексту будь-якого змісту використовуйте прийом поділу на частини, кількість яких не повинна перевищувати 6-7. Виділіть в кожній з них головну думку, придумайте назву. Можна до кожної частини намалювати невеликий схематичний значок - піктограму, за допомогою якої легко згадується основна ідея цієї частини.

2. Метод піктограм добре підходить і для заучування напам'ять віршів. Прочитайте один чотиривірш, запам'ятайте його, придумайте і намалюйте відповідну для кожного рядка піктограму. Перевірте, як ви запам'ятали чотиривірш, і переходите до наступного. Кожен раз, працюючи з черговим чотиривірш, пам'ятайте всі попередні. Звичайно, якщо щось забули, завжди можна скористатися текстом і підглянути.

3. Готуючи текст для переказу, чітко сформулюйте першу фразу. Повторіть її кілька разів з тим, щоб добре запам'ятати. Тепер вам не треба довго думати, перш ніж почати переказувати. Ви добре знаєте початок переказу. Цей простий прийом дозволяє надати впевненість учневі, задати потрібний темп мови і справити сприятливе враження, що теж важливо.

4. При роботі з текстами гуманітарного змісту (література, історія) використовуйте метод виділення важливої ​​інформації. Намалюйте таблицю з наступними стовпчиками: "Люди", "Події", "Дати", "Важкі слова". Читаючи текст, поступово заповнюйте таблицю. Потім повторіть прочитане з опорою на інформацію в таблиці. Цей прийом допомагає учневі виділити і краще запам'ятати важку для нього частину тексту.

5. При роботі з текстом будь-якого змісту використовуйте метод контрольних питань. Нехай і дитина і дорослий, прочитавши текст, придумають кілька питань по ньому і підготують відповіді на них. Потім вони обмінюються питаннями і контролюють відповіді на них. У разі необхідності задав питання може доповнити відповідає або допомогти йому.

При виконанні математичних завдань у дітей можуть виникати труднощі з розумінням сенсу завдання. У цьому випадку батьки можуть запропонувати школяреві малювати картинки і схеми до завдань (тим більше що деякі програми передбачають складання схеми), розігрувати їх зміст за допомогою різних предметів і іграшок. Вирішуючи завдання, пояснюючи їх дитині, можна використовувати прийом відомості до протиріччя. Якщо дитина зробила помилку, то, як ми вже відзначали вище, дорослому слід спростити завдання настільки, щоб її рішення не викликало труднощі.

Іноді батьки вважають, що дитині, щоб навчитися вирішувати завдання, треба їх вирішити величезну кількість. Але сьогодні дитина може з горем навпіл розв'язати їх десяток, а завтра спіткнеться на першій же подібній. Значить, він не знає алгоритму рішення, не розуміє, як пов'язані між собою величини завдання. У такому випадку важливо навчити дитину розпізнавати в завданню відоме і те, що треба дізнатися, а також навчити визначати, чи достатньо даних для того, щоб вирішити задачу, - далеко не завжди дитина розуміє, що в задачі може "чогось не вистачати" . Якщо ваш маленький учень відчуває труднощі з математикою, наберіться терпіння: цілком можливо, що зрозуміти, які конкретно дії (додавання або віднімання, множення або ділення) належить зробити, у нього вийде далеко не відразу. Для дитини саме слово "завдання" може вселяти страх, через який він уже не бачить ні умови, ні питання, ні тим більше способу розв'язання.

Щоб дитина не боялася завдань, просите його вирішувати їх в повсякденних ситуаціях ( "Скільки пар взуття буде стояти в коридорі, коли з роботи повернеться тато? А коли ти підеш гуляти?" Або "Скільки яблук потрібно купити на три дні, якщо кожен з нас буде з'їдати в день по одному яблуку? "). Обов'язково заохочуйте дитину, якщо відразу не вийде вирішити правильно, не засмучуйтеся (і тим більше не демонструйте прикрість дитині) - значить, ваше завдання поки що складне. Освоїти практичні навички вирішення завдань нерідко допомагають ситуації, в яких дитина виявляється в позиції покупця ( "Скільки тобі треба взяти грошей, щоб купити хліб і молоко? Я тобі дам 50 гривень. Скільки здачі тобі повинні дати?"). І не сумнівайтеся: рано чи пізно всі ваші старання принесуть свої плоди.

У початковій школі більшу частину домашніх уроків складають мнемонічні завдання, націлені на запам'ятовування інформації. Учням необхідно запам'ятати букви і цифри, закони і правила, вірші і прозу, слова з важкими орфограмами і іноземні слова. Якщо дитина використовує для запам'ятовування тільки один, найпоширеніший прийом - повторення, то це неминуче принесе в навчання нудьгу. Батьки можуть допомогти освоїти школяреві цікаві ігрові прийоми запам'ятовування.

Поради батькам учнів 5-го класу